КОРИСНІ СТАТТІ

Лікування сечокам`яної хвороби

Сечокам'яна хвороба (СКХ) або уролітіаз - хронічне захворювання, яке характеризується утворенням каменів (конкрементів) в сечовивідних шляхах, часто - з міграцією в сечоводи, сечовий міхур, сечівник.
Сечокам'яна хвороба - це найпоширеніша серед захворювань людства і зустрічається в більш ніж 3% населення земної кулі.

Камені (конкременти) можуть бути різної форми, розміру і складу.
Види каменів в нирках:.
-Оксалати- найбільш поширений вид каменів. Вони дуже щільні, з шорсткою поверхнею, часто з шипами і гострими гранями, якими пошкоджують слизову оболонку сечовивідних шляхів. Через високу щільність не розчиняються і досить складно піддаються дробленню.

-Фосфати- гладкі або трохи шорсткі з м'якою консистенцією камені, схильні до швидкого зростання. Через перевагу лугу в цих конкрементах, вони досить крихкі, тому добре піддаються дробленню і розчиненню.
-Урати- тверді камені з гладкою поверхнею і низькою щільністю. Уратні камені дуже добре піддаються консервативній терапії, особливо якщо вони невеликого розміру.

-Струвіти- конкременти інфекційного походження, з гладкою або шорсткою поверхнею, м'якою структурою . Відрізняються дуже швидким зростанням і всього за кілька місяців здатні перерости в коралоподібні камені, повністю заповнюючи нирку зсередини. Струвитні камені не піддаються консервативнії терапії, а вимагають дроблення або видалення оперативним шляхом.

Визначення складу каменю допомагає лікарю-урологу зрозуміти причину його появи і розробити тактику лікування з програмою профілактики виникнення інших відкладень.
Найчастішим проявом СКХ є ниркова коліка - гострий спастичний біль у правій або лівій поперековій ділянці, яка починається раптово і може супроводжуватися домішкою крові в сечі, підвищенням температури тіла, нудотою і блювотою, прискореним сечовипусканням.

Наявність конкрементів у сечовивідних шляхах може значно погіршувати стан нирок і привести до повної втрати їх функції або стати причиною загрози життєдіяльності людини. Тому в більшості випадків конкременти з сечовивідних шляхів слід видаляти.
Для видалення конкрементів в міжнародній практиці, яку ми успішно впровадили в нашому медичному центрі, рекомендовано до застосування дистанційне ударно-хвильове дроблення каменів, ендоскопічне видалення каменів з нирок і сечоводів, лапароскопічні операції.

Методи лікування сечокам'яної хвороби
1. Консервативне лікування сечокам'яної хвороби
У деяких випадках можливе самостійне відходження конкрементів із сечоводів без втручання. Імовірність самостійного відходження залежить від розміру і локалізації конкременту.
Існують випадки, коли консервативне лікування
протипоказано:
• при ознаках інфекції сечових шляхів (як правило,
проявляється підвищенням температури тіла),
• при наявності нудоти і блювоти,
• у пацієнтів з єдиною ниркою,
• сильного болю, якє не піддається медикаментозному
лікуванню,
• при нирковій недостатності.

Консервативне лікування може проводитися протягом 3-4 тижнів. Якщо за цей час камінь самостійно не вийшов, то потрібно застосовувати будь-який із способів його видалення.

2. Оперативне лікування сечокам'яної хвороби

Дистанційна ударно-хвильова літотрипсія - камені в сечовивідних шляхах розбиваються за допомогою ударної хвилі; фрагменти потім виводяться із сечі. Неінвазивний і ефективний спосіб руйнування каменів.
Контактна лазерна уретролітотріпсія- дроблення і видалення конкременту сечоводу за допомогою впливу лазерного випромінювання. Ендоскопічний малоінвазивний і найбільш ефективний метод лікування каменів сечоводів через природні сечові шляхи з коротким періодом перебування в стаціонарі.

Крізьзшкірна лазерна нефролітотрипсія - дроблення і видалення великих (і корралловідних) каменів нирок за допомогою впливу лазерного променю через мінімальний доступ в поперековій області. Сучасна малоінвазивна і найефективніша операція для видалення каменів з нирок із швидким післяопераційним відновленням.
Потрібно враховувати можливості сучасної медицини, але й не забувати про профілактичні дії, які попереджають розвиток захворювання. Такими способами є контроль за масою тіла, зменшення гіподинамії (активне заняття фізкультурою, піші прогулянки і т.ін.), по можливості - відмова від шкідливих звичок (куріння, вшивання значної кількості алкоголю), своєчасне і послідовне лікування запальних захворювань нирок і сечового міхура, контролювати рівень добової норми водного балансу (35мг/1 кг маси тіла).
comments powered by HyperComments